Як побудувати успішне фінансове майбутнє? Одне з найефективніших рішень для цього — це інвестиційний портфель. Світ інвестиційних можливостей — це баланс ризику та прибутковості. Той, хто здатен керувати цим балансом, має більше шансів досягти успіху та не впасти в крайнощі.
Інвестиційний портфель допоможе збалансувати ваші цілі, можливості та толерантність до ризику. Він постійно буде утримувати ваше емоційне “Я” від необґрунтованих рішень. У цій статті ми пояснимо, в чому суть інвестиційного портфеля та по яких з його кишень потрібно розкладати кошти.
Зміст:

Що таке інвестиційний портфель?
Інвестиційний портфель — це комбінація з фінансових і нефінансових активів, якими ви керуєте заради досягнення поставлених цілей. Це футбольна команда, чий успіх залежить від правильного розміщення гравців відповідно до їхньої максимальної ефективності на полі.
Фінансові активи — це готівка, золото, акції, облігації та біржові фонди (ETF). Вони не мають практичної цінності, але є її еквівалентом. Нефінансові активи — це нерухомість, сировинні товари, предмети мистецтва та інші матеріальні цінності. Це те, що може приносити цінність як від його використання, так і від торгових операцій з ним. Через більшу ліквідність і простоту в обігу, далі ми розглядатимемо тільки фінансові активи.
Так що ж покласти у свій портфель? Це залежатиме від ваших цілей, віку, толерантності до ризику і того, як довго ви плануєте володіти активом. Тут важлива різноманітність, адже футбольна команда не може складатися тільки з одних воротарів або тільки з нападників. Грамотний портфельний розподіл згладжує індивідуальні ризики активу через диверсифікацію.
Диверсифікація —це ключовий принцип і головна хитрість інвестиційного портфеля. Її суть — розподілити інвестиції за різними типами активів, секторами економіки та навіть географією. Диверсифікація знижує загальний ризик втрат — коли одним активам погано, інші мають їх підстрахувати. Добре диверсифікований портфель складається з активів з низькою або негативною кореляцією один до одного.
Кореляція активів — це наскільки одні й ті самі ринкові події однаково впливають на активи. При високій кореляції на вигляд різні активи дорожчають або дешевшають синхронно. Це можуть бути акції різних компаній, але з однієї галузі, або фізичне золото та акції золотодобувних компаній. За негативної кореляції активи реагують на ринкові події по-різному. Наприклад, під час кризи акції технологічного сектору падають сильніше за інших, а споживчий сектор і охорона здоров’я або трохи зростають, або незначно падають. Що нижча кореляція активів у портфелі, то більше ви знижуєте загальний ризик.
Ви можете створити та управляти інвестиційним портфелем самостійно. Або передати його в довірче управління інвестиційній компанії. Пам’ятайте, що створенням портфеля процес інвестування не закінчується. Йому необхідний регулярний догляд — так зване ребалансування і моніторинг, про які ви дізнаєтеся далі.

Цілі створення інвестиційного портфеля
Починайте інвестувати не з вивчення фінансових інструментів, а з визначення вашої мети. Хибна мета не принесе успіху, який би інструмент ви не обрали. Інвестиційні цілі дуже індивідуальні та залежать від багатьох факторів. Давайте розглянемо базові.
Захист капіталу — це ваша мета, якщо завдання зберегти важливіше, ніж заробити. Інвестування завжди пов’язане з ризиком втрат. Питання в тому, наскільки високою буде її ймовірність. Якщо пріоритет у мінімізації втрат — використовуйте відповідні підходи.
Захисний портфель передбачає інвестиції в консервативні активи. Це може бути комбінація з державних або корпоративних облігацій, золота, фондів акцій широкого ринку або акцій з низьким коливанням цін. Помилково у якості захисного інструменту обирають готівку. У середньому за останні 10 років гривня дешевшала з темпом 13% на рік, а долар США 3% на рік.
Захист капіталу актуальний для людей передпенсійного або пенсійного віку, або в періоди криз чи нестабільності постійного доходу. Важливий критерій вибору цієї мети — це нетерпимість до сильних коливань вартості активів.
Плюси: стабільність і передбачуваність вашого капіталу, низький ризик.
Мінуси: прибутковість нижче за ринок, ризик неефективності в періоди високої інфляції.
Примноження капіталу — це вибір на користь високих доходів в обмін на ризик. Ця мета спрямована на збільшення прибутковості вашого портфеля. Основне джерело прибутковості — приріст вартості активів.
У рамках примноження капіталу ви купуєте атакувальні активи з потенціалом зростання, вищим за ринковий. Це найчастіше акції або фонди growth-компаній (компаній зростання) із сектора технологій. Подібні компанії часто не платять дивіденди, а весь прибуток інвестують у розвиток. Також на початковому етапі вони здебільшого збиткові через великі витрати на маркетинг і розробки. І в цьому їхній головний ризик — на кожен Amazon або Google є сотні стартапів, у яких не вийшло вийти в прибуток, а довелося збанкрутувати.
Якщо ваша мета примножити капітал, пристебніть ремені. За останні 3 роки середнє відхилення фонду технологічних акцій (ETF QQQ) становило 23%. Іншими словами, якби ви купили цей ETF, то в різні періоди портфель ішов би в плюс або мінус на 23%. Також запасіться терпінням, адже реалізація величезного потенціалу вимагає часу. Tesla знадобилося 17 років, щоб вийти в прибуток. Однак її ранні інвестори були винагороджені 8-кратним приростом вкладеного капіталу.
Примноження капіталу актуальне для молодих людей, які перебувають на початку кар’єрного шляху. Ризики високих коливань або криз можуть бути компенсовані довгою трудовою кар’єрою. У людей пенсійного віку така можливість істотно обмежена.
Плюси: потенціал високої прибутковості.
Мінуси: високий ризик, високий ступінь коливань вартості.
Регулярний дохід — це стратегія “грошової фабрики”. Ви купуєте активи, які генерують регулярні виплати. Серед них виділяють: дивідендні акції або ETF, фонди нерухомості REIT або облігації.
На відміну від примноження, регулярний дохід — це вибір на користь стабільності та помірної прибутковості. “Дивідендні аристократи” — це компанії великої капіталізації з довгою історією дивідендних виплат. Часто це представники традиційних секторів економіки з обмеженим потенціалом зростання. Середня дивідендна прибутковість “аристократів” становить 3%, а фондів нерухомості REIT 4%.
Стратегія регулярного доходу може забезпечити стабільний грошовий потік, але вона не позбавлена ризику. Дивіденди можуть бути скорочені або скасовані, а за облігаціями можуть оголосити дефолт.
Регулярний дохід найчастіше актуальний для людей пенсійного віку. Фактично цей підхід забезпечує або надбавку до наявної пенсії, або повністю її замінює.
Плюси: стабільний грошовий потік.
Мінуси: обмежений потенціал зростання капіталу.
Середньострокові цілі — це фінансове планування в рамках певного завдання. Такими завданнями можуть бути купівля нерухомості, оплата навчання дітей або створення фінансової подушки безпеки. Це цілі, які ви намітили на найближчі 5 – 10 років.
Для середньострокових цілей можна застосувати комбінацію із захисного та атакувального підходів. Відповідно ви не обмежені вибором інструментів і вам доступні все вище перераховане. Таке комбінування дасть змогу ухвалити компромісне рішення за ризиком і прибутковістю.
Портфель під середньострокові цілі актуальний для батьків підлітків, молодят або інвесторів-початківців. У вас попереду роки трудової діяльності і є можливість прийняти більший ризик заради більш високої прибутковості.
Оцінюйте ступінь агресивності з огляду на масштаби фінансової мети та поточного матеріального становища. Для купівлі нерухомості через 10 років можна застосувати більш агресивний підхід. Але якщо через 3 роки вам потрібно оплатити навчання дитини, дотримуйтеся консервативного інвестиційного плану.

Типи інвестиційних портфелів
Ми підходимо до етапу створення інвестиційного портфеля. Але для початку розглянемо його різновиди. Вибір конкретного типу портфеля визначить вашу базову стратегію, в яку вноситимуться тонкі налаштування. Неважливо, який портфель оберете, пам’ятайте, що в кожного є своя ціна.
Консервативний портфель — це стабільність і безпека. Цей портфель убереже активи від великих втрат і мінімізує ризики. Звучить привабливо, але не безкоштовно. Зворотний бік цієї стратегії — прибутковість, яка нижча за ринкову. У середньому 5-річна прибутковість фондового ринку 11% (ETF SPY). Але якщо з цього ринку прибрати акції, що швидко зростають, то 5-річна прибутковість вже стає 7,5% (ETF SPLV).
Консервативний портфель найчастіше складається з акцій великих дивідендних компаній, фондів акцій з низькими коливаннями цін, облігацій, золота та готівки. Типове співвідношення активів: 65-75% акції та 20-25% облігації, готівка, золото. Цей портфель можна порівняти зі спокійним круїзним плаванням. Ви не відкриєте другу Америку і не отримаєте славу вовка з Волл-стріт, але збережете сон і міцні нерви. Цей портфель для вас, якщо безпека вкладень пріоритетніша за прибутковість.
Агресивний портфель — це авантюризм і пригоди, де більший ризик, але й більша винагорода. Тут доречна аналогія з парашутним спортом — незабутні враження, але і ставки високі. І в цьому є свій шарм, але він теж не безкоштовний. Середня 5-річна прибутковість фонду акцій технологічних компаній, що швидко зростають — 16% (ETF QQQ), що на 5% вище, ніж ринок (ETF SPY). Однак за останні 5 років найсильніше падіння в ціні у QQQ було -32%, тоді як у SPY -18%.
До агресивного портфеля зазвичай входять акції стартапів або передових технологічних компаній, а також активно керовані фонди та криптовалюти. Типове співвідношення активів: 80-85% акції та 15-20% облігації, готівка, золото. За наявності належного рівня експертизи та удачі, у вас є шанс обіграти ринок, але ви маєте бути готовими до втрат, вищих за середні.
Збалансований портфель — це інвестиційний Їнь і Ян. Це рішення для тих, хто коливається між консервативним і агресивним портфелями. Він врівноважує плюси та мінуси обох стратегій. Склад збалансованого портфеля характерний рівним розподілом серед ризикових і консервативних активів. Класичний приклад цього портфеля — 60% акцій та 40% облігацій.
Добре збалансований портфель подібний до здорового харчування. Вас не буде нести за вітром, але й зайвої ваги не наберете. Поняття диверсифікації найбільш релевантне саме до цього типу портфеля. Для того, щоб залишатися в межах стратегії, важливо не допускати перекосу в бік будь-якого типу активу.
Спеціалізований портфель — це інвестиційне колекціонування. Ви концентруєте основну суму вкладень у певну нішу. Це можуть бути акції компаній однієї галузі, або фонд акцій конкретного сектора економіки. Ступінь ризику цього портфеля залежить від ступеня ризику тієї ніші, на якій ви маєте намір сфокусуватися. Наприклад сектор технологій буде більш ризикований, ніж сектор охорони здоров’я.
Цей вид портфеля потребуватиме найбільшого залучення з вашого боку. У цьому сенсі спеціалізований портфель — це хороше рішення, якщо ви фахівець в інвестованій галузі. Наприклад ви працюєте в енергетичній або с/г сфері. Це схоже на літак без автопілота — ви маєте постійно тримати руку на штурвалі. Концентрація на активах однієї ніші позбавляє можливості на страховку від раптових ризиків. Якоюсь мірою це повний антипод диверсифікації. З іншого боку, якщо ваша ніша обійде ринок, ви будете у виграші.
Як бачите, вибрати є з чого. На цьому етапі потрібно визначитися із загальним напрямком до вашої фінансової незалежності. Ми будемо часто повторювати цю тезу, але те чи інше інвестиційне рішення повинно відповідати тільки вашим пріоритетам і завданням.
TELEGRAM-КАНАЛ
Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб першими отримувати новини про товари в маркетплейсі інвестицій, огляди зі світу інвестицій, а також приємні бонуси

Як створити інвестиційний портфель?
Важливо пам’ятати, що в інвестиціях не існує універсальних рішень. Інвестиційний портфель має відображати виключно ваші цілі, які ви визначили заздалегідь. Для максимальної відповідності портфеля вашим цілям, рекомендуємо дотримуватися наступних етапів у його створенні.
Визначте інвестиційну мету. Запитайте себе: Чого я хочу досягти за допомогою цього портфеля? Це може бути накопичення коштів для великої покупки, примноження капіталу, регулярний дохід, приватна пенсія або поєднання того й іншого.
Чітка мета — це фундамент, на якому ви будете будувати свої довгострокові фінансові плани. Вона показуватиме, наскільки ви близькі або далекі від наміченого результату і що потрібно змінити у своїй стратегії. Відсутність мети часто призводить до емоційних хитань, невиправданих рішень і жалю.
Оцініть свою толерантність до ризику. Визначте допустимий рівень особистого дискомфорту в прийнятті інвестиційного ризику. Вирішіть для себе: Який рівень збитків я готовий терпіти заради бажаного рівня прибутковості? Це визначить характер розподілу активів і вашу інвестиційну стратегію. Важливо пам’ятати, що висока дохідність завжди дорівнює високому ризику і навпаки. Консервативні інвестори вважають за краще не ризикувати, але готові до прибутковості, нижчої за середню. Агресивні інвестори більш схильні до ризику заради потенційно вищих доходів.
Розподіліть активи. Ви вже знаєте свій ризик-профіль. Тепер розділіть інвестиційний портфель на умовні частки, серед яких будуть розподілені активи. Якщо ви схильні до ризику, більшу частину портфеля займуть акції, криптовалюти або активно керовані біржові фонди (ETF). Якщо ви більш консервативні, найімовірніше основу портфеля складуть пасивні біржові фонди (ETF), готівка та облігації.
Незалежно від ризик-профілю, пам’ятайте про ключовий принцип — диверсифікацію. Поєднуйте активи так, щоб знизити вплив окремого його виду на загальний результат. У результаті у вас має сформуватися пропорція як, наприклад: 40% акції, 40% облігації, 10% криптовалюта, 10% готівковий долар.
Виберіть і купіть актив. Після того як завершили розподіл портфеля, приступайте до його наповнення. Підберіть конкретні активи в рамках своїх класів. Це можуть бути акції компаній з різних секторів, державні або корпоративні облігації, загальноринкові, секторальні або тематичні ETF. Проведіть оцінку та аналіз обраного активу і на основі ризик-профілю придбайте актив відповідно до відведеної для нього пропорції.
Пам’ятайте, що будь-який інвестиційний актив пов’язаний з ризиками і його минулі результати не гарантують майбутні. Ухвалюйте зважені рішення на основі досліджень та аналізу. Якщо на даному етапі не відчуваєте в собі достатньо впевненості, звертайтеся по допомогу до професіоналів.
Проводьте ребалансування. Пам’ятаєте етап розподілу? Ми відводили кожному активу свою частку в інвестиційному портфелі. Ринок не статичний і перебуває під впливом багатьох факторів, які впливають на поведінку активів. Через це ваша початкова пропорція портфеля з часом буде змінюватися. Зростання або падіння цін роблять частки одних активів вищими за цільовий рівень, а інших нижчими.
Для компенсації подібного перекосу і потрібне ребалансування — повернення до початкового балансу. Через купівлю або продаж активів ви відновлюєте ту пропорцію розподілу, яку визначили для себе раніше. Ця процедура підтримує необхідний рівень диверсифікації згідно з вашими цілями та ризик-профілем. Частота ребалансування залежить від стратегії та може проводитися раз на квартал, півріччя або рік.
Переглядайте та коригуйте. Як уже згадано вище, ринок не стоїть на місці. А разом із ним не стоїте на місці й ви. Змінюються як ринкові обставини, так і ваші. Якщо у вас була агресивна стратегія, але раптово втрачено джерело доходу, доречніше буде внести консервативні зміни. Якщо людина виходить на пенсію, то структура її портфеля також має бути змінена через відсутність регулярного доходу. Вносьте необхідні зміни, щоб портфель продовжував відповідати вашим скоригованим цілям.
Вагомою причиною для перегляду портфеля можуть послужити глобальні або локальні економічні кризи. Залежно від стратегії, частота і глибина змін буде різна. Більш агресивна стратегія схильна до більш кардинальних змін і відповідно до ризиків. Важливо не приймати спонтанних рішень, дотримуватися стратегії та шукати обґрунтування для тих чи інших кроків.
Процес створення інвестиційного портфеля безперервний і триває протягом усього терміну його існування. Але якість початково закладених принципів визначать його результативність.

Стратегії управління інвестиційним портфелем
У будь-якій стратегії є об’єкт і способи управління цим об’єктом. Ви вже познайомилися з типами інвестиційних портфелів і алгоритмом його створення. Тепер розглянемо основні стилі управління портфелем, що допоможе вам скласти цілісну інвестиційну стратегію.
Пасивне управління — це інвестиційний круїз-контроль або автопілот. Ви налаштовуєте параметри, а далі автоматика все робить за вас. Ця стратегія передбачає мінімум втручань або “buy and hold” (купи та тримай). Основні принципи пасивного інвестування — довгостроковий підхід і мінімум торгових операцій.
Характер цієї стратегії визначає і вибір на користь консервативного або збалансованого портфеля. Еталонний інструмент у пасивному інвестуванні — це фонд акцій широкого ринку S&P 500 (ETF SPY). Замість постійного аналізу та пошуку окремих акцій, пасивний інвестор купує весь ринок.
Плюси: простота і мінімум вашого часу, низькі комісійні витрати через низьку кількість угод, диверсифікація ризиків.
Мінуси: втрачена можливість заробити більше за ринок, запізніла або відсутня реакція на ринкові зміни.
Активне управління — це експедиція незвіданими просторами. У вас немає карти місцевості та разом з яскравими відкриттями на вас чекає ризик. Ця стратегія вимагатиме від вас максимальної залученості. Активний інвестор постійно аналізує і шукає можливості, які ховаються від широкого ринку. Головна його мета — обіграти ринок, неважливо скільки угод для цього буде потрібно.
Активна стратегія застосовується в рамках агресивного і спеціалізованого портфелів. Важливо пам’ятати, що запорука успіху в цій стратегії — ваш час і експертиза. Ви маєте розуміти ринкові тренди та макроекономіку, вміти аналізувати фінансову звітність і правильно інтерпретувати новини. Будьте готові до амплітудних коливань вартості портфеля. Яскравий приклад — активно керований ETF ARKK, чия річна прибутковість за останні 3 роки коливалася від +152% до -67%.
Плюси: потенціал прибутку вищий за ринковий, гнучке реагування на ринкові умови.
Мінуси: потребує багато уваги, високі комісійні витрати через часті угоди, сильні коливання вартості і як наслідок високий стрес.
Гібридне управління — це симбіоз активної та пасивної стратегій. Основний принцип аналогічний збалансованому інвестиційному портфелю. На практиці це поділ портфеля на 2 половини з різними стратегіями. Пропорції між активним і пасивним управлінням залежать від цілей і толерантності до ризику.
Переваги та недоліки стратегії розподіляються в тій пропорції, яку ви визначите самі. Більше активної стратегії — більший ризик і навпаки. Важливо пам’ятати, що гібридна стратегія — це не панацея, а компроміс. Ви отримуєте неповноцінні переваги обох стратегій, але й знижуєте обопільні ризики.
Запорука успіху гібридної стратегії в досягненні балансу, тому що перекіс у будь-яку зі сторін позбавляє доцільності її застосування. Слідкуйте за тим, щоб портфель не перетворився на приховану версію активної або пасивної стратегій.
Управління портфелем — це мистецтво, а вибір правильної стратегії вимагатиме від вас глибокого розуміння себе і своїх цілей. Неправильно обрана стратегія закладе негативний сценарій у результативність портфеля. Якщо у вас низька толерантність до ризику, не обманюйте себе чарівністю перевершити ринок. Високий ризик і сильні коливання принесуть тільки емоційне виснаження та емоційний продаж активу за збитковою ціною.

Оцінка ефективності управління інвестиційним портфелем
Якщо ви ставите собі мету, важливо чітко розуміти критерій її досягнення. Оцінка ефективності портфеля позбавить від завищених очікувань і вкаже, які аспекти портфеля потрібно поліпшити. Щоб виміряти результативність інвестицій застосовують різні методи та метрики. Розглянемо найпоширеніші.
Абсолютна прибутковість — це найпрямолінійніший спосіб оцінки інвестицій. Його суть у зіставленні початкової та поточної вартості активу. Якщо спочатку портфель коштував $10 000, а через рік $11 000, то його абсолютний дохід $1 000 або 10%. Абсолютна прибутковість відображає загальний приріст або втрату вашого портфеля за певний час.
За простотою і прямолінійністю цього методу ховається його обмежена об’єктивність. Абсолютна прибутковість портфеля не враховує ризик, інфляцію та упущену вигоду альтернативних інвестицій. Якщо річна прибутковість портфеля 10%, а інфляція 6%, то його реальна прибутковість лише 4%.
Абсолютна прибутковість може бути корисним інструментом для швидкого аналізу і загального розуміння прибутковості або збитковості активу. Також доречно використовувати цю оцінку, якщо термін вашого інвестування становить 1 – 2 місяці. Однак, для довгострокових інвестиційних стратегій спиратися виключно на абсолютну оцінку було б нерозумно.
Відносна прибутковість — це абсолютна прибутковість порівняно з іншим активом, який часто виступає в ролі еталона (бенчмарк). Тут близька аналогія з олімпійськими рекордами, щодо яких атлети оцінюють свої результати. В інвестиціях роль бенчмарка відіграють фондові індекси (S&P 500, NASDAQ 100), інфляція або галузеві метрики (прибутковість секторних ETF).
На відміну від абсолютної, відносна дохідність не оцінюється у вакуумі, а враховує ринкові маркери. Це допомагає краще зрозуміти ефективність вашої інвестиційної стратегії та виявити області для поліпшення.
Уявімо, у вас збалансований портфель з річною прибутковістю 10%. При цьому ETF широкого ринку приносить 15%. Це означає, що ваша відносна прибутковість мінус 5% за такого ж ризику, що й у широкого ринку. Або у вас агресивний портфель, який наприкінці року приніс 30%. При цьому ETF технологічного сектора QQQ показав прибутковість 25%. Ваша відносна дохідність плюс 5% за того ж рівня агресивності.
Відносна оцінка дає вам зрозуміти, наскільки ви відстаєте або випереджаєте ринок або відстежуваний бенчмарк. Це особливо важливо для агресивних стратегій, де перевершити ринок — це головна мета. Якщо передаєте свої активи під управління, відносна оцінка допоможе оцінити ефективність вашого інвестиційного менеджера.
Прибутковість, скоригована на ризик — це оцінка ефективності інвестицій з урахуванням можливості втрат. Цей підхід аналогічний вибору альпініста: швидкий і ризикований маршрут, або тривалий і безпечний. У рамках цієї оцінки, крім позитивної віддачі, ви зважуєте негативний результат.
В інвестиціях ви зіставляєте потенційний ризик збитків активу з його прибутковістю. Прибутковість — це абсолютна віддача від активу, про яку ми згадували вище. Ризик — це ймовірність того, що актив принесе збиток. Між ризиком і прибутковістю прямий зв’язок: що вищий ризик, то вища прибутковість, тому що інвестори очікують більшої винагороди за більший ризик.
Для оцінки ризик-орієнтованої дохідності використовують різні показники. Найпоширеніший — це коефіцієнт Шарпа (Sharpe Ratio), який показує прибутковість активу на одиницю загального ризику. Коефіцієнт Сортіно (Sortino Ratio), який подібний до показника Шарпа, але замість загального ризику він враховує тільки негативні коливання цін. Максимальна просадка (Maximum Drawdown) — найбільше історичне зниження вартості від піка до мінімуму, яке показує розмір потенційних втрат активу. Середні значення цих показників за кожним активом можуть слугувати загальною оцінкою для всього портфеля.
Ризик-орієнтовані показники прибутковості хороші тим, що розраховані на об’єктивних даних, а не припущеннях. Однак їхній розрахунок ґрунтується на минулих результатах, які не гарантують їхнього повторення в майбутньому.
В оцінці ефективності портфеля не покладайтеся на лише одну методику. Використовуйте комплексний підхід, комбінуючи різні підходи. Пам’ятайте, що окремо взятий показник не повинен бути основою для прийняття рішень. Враховуйте якомога більше факторів і ринковий контекст.

Як вести облік інвестиційного портфеля
На самому початку ми зазначили, що інвестування не закінчується створенням портфеля. Важливо управляти фінансовими активами та розуміти звідки прийшов прибуток і який актив приніс збиток. Давайте розберемося, як контролювати інвестиційний портфель і які інструменти при цьому використовувати.
Створіть систему моніторингу. Зберіть усі ваші активи та запишіть дані по кожній позиції в умовний журнал. Іншими словами проведіть перепис населення вашого портфеля. Мінімальний набір даних: коли, що, скільки та по якій ціні ви купили. Можете зробити опис докладнішим — усе залежить від ваших потреб.
Як інструмент буде достатньо електронної таблиці Excel або Google Tables. Надалі можете спробувати онлайн-агрегатори, де крім обліку портфеля, можна отримувати аналітику та корпоративні новини. Серед популярних: finviz.com, tradingview.com, yahoo.finance.com та інші.
Журнал активів має відображати всі зміни у вашому портфелі. Купили чи продали актив? Внесіть відповідний запис або коригування. Слідкуйте за частками активів у портфелі та не забувайте проводити ребалансування. Такий журнал буде важливим помічником у дотриманні обраної інвестиційної стратегії.
Відстежуйте прибутки та збитки. Доповніть створений журнал критеріями результативності. Відстежуйте які активи приносять прибуток, а які — збитки. Це основні показники інвестиційного портфеля і без них неможлива оцінка його ефективності. Моніторинг результативності портфеля в динаміці допоможе визначити наскільки обрана стратегія відповідає очікуванням та чи потрібні зміни.
Відстеження збитків покаже, які активи становлять найбільший ризик вашому портфелю. Якщо інвестиція систематично збиткова або схильна до сильних коливань, це може бути одним із сигналів для її продажу.
Облік прибутків та збитків корисний для прогнозування зобов’язань з податків. Дивіденди та прибуток від продажу фінансових активів підлягають оподаткуванню. Збиток дає можливість отримати податковий кредит. В Україні для фізичних осіб діє податок на прибуток від продажу активу 18,5% + 1,5% військовий збір, а від дивідендів 9% + 1,5% військовий збір.
В якості інструменту можете використовувати ту саму електронну таблицю або веб-агрегатор, про які ми згадували вище. Найповнішу аналітику за вашим портфелем можна отримати на платформі вашого брокера у вигляді звіту за операціями.
Облік інвестиційного портфеля — це нудна рутина. Однак це важлива процедура в інвестиційній навігації, яка допоможе залишатися на обраному шляху або змінити його згідно з новими цілями.

Інвестиційний портфель для початківців
Якщо ви дійшли до цього розділу, то найімовірніше визначилися з метою інвестування. Можливо навіть сформували обриси стратегії. Розглянемо деякі практичні поради щодо створення вашого першого інвестиційного портфеля. Однак почнемо із загальних рекомендацій.
Починайте інвестувати якомога раніше — не відкладайте. Проти вас грає час та економіка всього світу. Із віком збільшуються зобов’язання та зменшуються можливості заробляти та накопичувати. Глобальна економіка постійно зростає, а з нею зростає інфляція, яка краде частину ваших заробітків. Стати бенефіціаром глобального економічного зростання можна тільки через інвестиції у фінансові активи.
Починайте з невеликих сум, втрата яких не вплине на ваше загальне матеріальне становище. Не інвестуйте на останні зароблені. Створіть фінансову подушку, яка покриє ваші мінімальні витрати на 6 – 12 місяців. Невеликі суми — це невелика ціна помилок, які неминуче будуть по мірі накопичення досвіду.
Уникайте спокуси швидкого збагачення, не перетворюйте інвестування на азартну гру. Перевірений шлях до успіху — довгострокове інвестування. Ваша мета — залишатися на ринку якомога довше, а ідеально — все життя. Решту за вас зроблять складний відсоток і найкращі бізнеси світу, чиїми акціями будете володіти.
Незалежно від мети та стратегії, інвестору-початківцю варто почати зі збалансованого портфеля. Як ми згадували раніше, це портфель де різні класи активів розподілені в рівних частках. Збалансований портфель стане відправною точкою, від якої надалі можна рухатися в більш агресивний або консервативний бік.
Відкладіть купівлю акцій, почніть з біржових фондів ETF (Exchange-traded fund). Це найвеличніший винахід Джона Богла — засновника інвестиційної компанії Vanguard. ETF — це кошик акцій, облігацій або інших активів, які входять до складу даного фонду. Він торгується на фондовому ринку нарівні зі звичайними акціями та облігаціями. Купуючи один ETF, ви купуєте частку всіх активів у цьому фонді. Такий підхід знижує індивідуальний ризик, який присутній при купівлі окремої акції.
Звертайте увагу на стиль управління ETF. На початковому етапі віддавайте перевагу пасивним фондам. Активно керовані ETF тягнуть за собою більше ризиків і вищі комісії. Сфокусуйтеся на фондах широкого ринку, а до секторних звертайтеся в міру накопичення досвіду. Еталон для широкого ринку — це ETF SPY, який відстежує індекс S&P 500. Портфель з ETF — це путівка до безпечного старту в інвестиціях.
Почніть з невеликого числа активів і поступово розширюйте портфель. Пам’ятайте про диверсифікацію та ребалансування. Інвестування — це не спринт, а марафон. До фінішу добіжать найтерплячіші та найдисциплінованіші. Не соромтеся радитися з професіоналами, вступайте в тематичні групи.
Закритий інвестиційний клуб Life HUG`S
Якщо вам цікаві готові інвестиційні портфелі, детальніші аналізи, дискусії та розбір інвестиційних ідей, ви можете приєднатися до нашого клубу Life HUG`S

Ризики інвестиційного портфеля
Напевно слово “ризик” використовується чи не найчастіше у цій статті. І не дарма, адже це важливий аспект інвестування, з яким потрібно рахуватися. Якщо прибутковість нічим, окрім приємних відчуттів, не загрожує, то ризики — це джерело збитків і стресу, до якого потрібно придивитися уважніше.
Ринковий ризик — це негативні зміни в загальному економічному середовищі. Вплив цього ризику зачіпає майже всі види активів і більшу частину глобальної економіки. Ринковий ризик — це наслідок світових фінансових криз, війн, епідемій та інших масштабних потрясінь. Ми спостерігали цей феномен під час пандемії COVID-19.
Ринковий ризик страшний тим, що проти нього мало протиотрут. Навіть всемогутня диверсифікація не до кінця зможе убезпечити від нього. Це схоже на морський шторм — хитатиме однаково на дорогій яхті та на рибальському судні. По суті ринковий ризик можна тільки перечекати або пережити.
Професійні інвестори борються з ринковим ризиком через похідні фінансові інструменти (деривативи). А хтось навіть непогано на цьому заробляє, як герой “Вовка з Волл-стріт” — Майкл Б’юррі. Однак інвестору-початківцю, крім диверсифікації, слід мати збалансований портфель і довгострокову стратегію. Ринкам властиво відновлюватися, а ваше завдання втриматися і скористатися цією властивістю.
Специфічний ризик — це індивідуальні вразливості конкретного активу. Акції окремої компанії або ETF можуть впасти навіть коли ринок загалом процвітає. Специфічний ризик може бути викликаний проблемами в конкретному секторі економіки, судовими позовами, застарілою бізнес-моделлю або некомпетентністю менеджменту компанії.
Одна з найвідоміших причин занепаду компаній — це руйнівна інновація. Коли один технологічний уклад змінює інший і ті, хто не адаптувався, або назавжди йдуть з ринку, або дуже відстають від нього. Ми могли спостерігати це з Kodak, Polaroid, Nokia і Xerox. З іншого боку є Microsoft, яка починала з програмного забезпечення, а зараз лідирує в хмарних технологіях, геймінгу та генеративному ШІ.
У боротьбі зі специфічним ризиком найефективніше працює диверсифікація. Розподіляючи інвестиції за різними класами активів, ви знижуєте індивідуальний ризик кожного з них. Знайте ваш актив в обличчя — не купуйте наосліп. Що більше знатимете про об’єкт інвестиції, то менше сюрпризів отримаєте.
Ризик ліквідності — це нездатність швидко продати актив без втрати його початкової вартості. Це вимушений продаж через потребу в грошових коштах для тих чи інших цілей. Цей ризик яскраво виражений у нефінансових активах: нерухомість чи предмети мистецтва.
Не застрахований від ризику ліквідності й ринок акцій. Оптимальний рівень ліквідності портфеля може служити двом цілям: уникнути збитків і дати можливість заробити. У контексті збитків достатня ліквідність дасть змогу уникнути вимушеного продажу за зниженою ціною. У контексті заробітку ліквідність дасть змогу купити хороший актив за вигідною ціною.
Утримуйте деяку частину портфеля в ліквідних активах: готівка або державні облігації. Частка ліквідних активів залежить від стратегії та поточної ринкової ситуації. Оцінюйте свою здатність пережити періоди фінансової нестабільності, враховуйте ваші доходи та майбутні потреби.
Ризик валютних курсів — потенційний збиток внаслідок коливань курсів іноземних валют. Для українського інвестора цей ризик найбільш актуальний у частині оподаткування.
Як ми згадували в розділі про облік портфеля — прибуток від продажу активів підлягає оподаткуванню. Уявімо 20.07.2022 р. ви купили одну акцію за $100 при курсі USD/UAH 29,25. Потім продали її 21.07.2022 р. за $90, але вже за курсом USD/UAH 36,56. У вас збиток $10 і підстав для нарахування податків начебто немає. Але в Україні база оподаткування рахується в гривні та з урахуванням курсових змін ви отримали дохід 365,40 грн (90*36,56 – 100*29,25). Таким чином, крім збитку $10 ви зобов’язані будете заплатити 73 грн податків.
Інвестиційний портфель — це ключовий інструмент у досягненні фінансових цілей. Тому важливо ознайомитися з базовими поняттями щодо його створення та управління. Портфельне мислення дасть вам змогу розглядати фінансові можливості в широкому контексті, виходячи за рамки окремого активу.
Будьте господарем свого портфеля — керуйте ним. Об’єктивно оцінюйте ефективність інвестицій і покращуйте вашу стратегію. Пам’ятайте про ризики, які весь час поруч. Ведіть облік портфеля, щоб точно розуміти, звідки прийшов прибуток і чому виник збиток.
Намагайтеся інвестувати розумом, а не емоціями і все у вас вийде.
FAQ
Визначте вашу інвестиційну мету та ризик-профіль. Вивчіть типи інвестиційних портфелів. На основі отриманих даних складіть базову інвестиційну стратегію. Підберіть конкретний тип портфеля під вашу стратегію.
Мета портфельного інвестування — розподілити активи так, щоб компенсувати індивідуальні ризики кожного з них. Інвестиційний портфель є інструментом досягнення цієї мети.
Відкладіть купівлю акцій. Почніть формувати портфель з біржових фондів ETF. Купуючи один ETF, ви купуєте частку всіх активів у цьому фонді та уникаєте ризиків окремої акції. Портфель з ETF — це максимально безпечний старт вашого інвестиційного шляху. Для практичного прикладу можете ознайомитися з нашою стратегією HUGS’ON. Вона складається з відібраних ETF фондів і вже понад 6 років робить своїх інвесторів багатшими.
На це питання немає універсальної відповіді. Кількість активів у портфелі залежить від різних факторів, таких як індивідуальні цілі, толерантність до ризику та інвестиційна стратегія. Однак, як правило, рекомендується мати добре диверсифікований портфель, що складається щонайменше з 10-20 різних активів.
Інвестиційний портфель — це кошик із фінансових і нефінансових активів, якими можуть бути: акції, облігації, нерухомість, готівка або золото.
Почніть з регулярних поповнень рахунку після отримання зарплати або іншого доходу. У міру накопичення досвіду або зміни цілей, коригуйте частоту чи суму. Намагайтеся реінвестувати дивіденди, якщо у вас немає непередбачених або запланованих витрат.
Рішення найняти фінансового радника залежить від ваших особистих обставин і рівня комфорту в управлінні вашими інвестиціями. Хоча фінансовий консультант може надати цінні рекомендації та досвід, деякі люди віддають перевагу більш практичному підходу. Важливо ретельно зважити всі витрати та переваги, перш ніж приймати рішення в ту чи іншк сторону.